Web-відсутність українських університетів: проблеми міжнародної (...)
IT-сектор

Web-відсутність українських університетів: проблеми міжнародної взаємодії і комунікації

Олена Герасімова

На порозі старт вступної кампанії-2016.
Ми підготували дослідження, яке відображає рейтинг східноєвропейських університетів за методикою Webometrics.

Рейтинг Webometrics відображає ступінь присутності в Internet-мережі кожної установи і є одним з показників міжнародної взаємодії і комунікації.

Індекс Webometrics сьогодні є опосередкованим індикатором якості освітніх послуг, тому його дуже часто використовують як компонент оцінювання ВНЗ у інших рейтингах. Чим менше значення показника — тим вище знаходиться установа в рейтингу.

Індекс розраховується виходячи з 4 складових:

1) присутність в інтернет: загальна кількість веб-сторінок;

2) видимість (кількість посилань в Інтернеті);

3) відкритість (загальна кількість PDF-файлів);

4) досконалість (верхні 10% найбільш цитованих фахових статей з дисциплін) за п’ятирічний період 2009-2013 років.

Відтепер є можливість оцінити якість навчання у тому чи іншому ВНЗ за кількістю наукових публікацій та посилань на них, а престижність того чи іншого університету за кількістю посилань на його сторінку в Інтернеті.

Для порівняння ми відібрали 1500 установ вищої освіти країн Центральної та Східної Європи. До топ-100 переліку Webometrics-2016 університетів східноєвропейських країн потрапило лише 3 українських ВНЗ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, НТУУ КПІ, Харківський національний університет В.Н. Каразіна.

В той же час 14 університетів Східної Європи входять до ТОП-500 найкращих ВНЗ світу: з них 5 польських, 4 чеських та 2 угорських і жодного українського.

Розподіл університетів у інших підгрупах показує, що переважна більшість вітчизняних вишів займає позиції нижче 200, а дві третини — нижче 500.

При цьому слід розуміти, що на таких низьких позиціях у рейтингу присутні переважно вищі школи та коледжі країн Вишеградської четвірки. Тобто сьогодні дві третини наших університетів можуть скласти конкуренцію лише коледжам Польщі та Чехії.

Загальний розподіл кількості ВНЗ у рейтингу для країн Східної Європи можна подивитись у додатку 1.

Окремим питанням є кількість наукових публікацій (їх якість зараз виноситься за дужки), що завантажують ВНЗ в мережу Інтернет, а також індекс їх цитувань.

Такі публікації — це портфоліо університету, без якого установа поступово скочується на периферію наукового світу і практично не має можливостей залучення коштів зі структурних фондів для проведення своїх розробок. За кількістю цитувань 90% наших вишів не подолали прохідний 10-відсотковий поріг найбільш цитованих фахових статей за п’ятирічний період 2009-2013 рр. Це означає, що наша присутність в науковій світовій інтернет-спільноті прямує до нуля.

В той же час наукові публікації університетів та наукових установ у світі за останні 20 років стрімко перемістились з журналів та збірок до Інтернет-простору. Дедалі більше університетів та наукових установ надають безкоштовний доступ до своїх наукових досліджень.

Так в країнах ЄС прийнято рішення щодо безкоштовного доступу до всіх наукових публікацій до 2020 року. Такий підхід створює величезний масив знань, покращує комунікації між університетами та дозволяє залучати кошти структурних та університетських фондів для фінансування нових досліджень.

Ми, звичайно, можемо себе втішати результатом рейтингу THE (Times Higher Education World University Rankings ), згідно якого Київський політехнічний інститут посів 9 місце у переліку інноваційних університетів, проте на повірку виявляється, що це дев’яте місце в номінації «внесок промисловості», що демонструє не стільки якість та рівень інновацій, що використовуються університетом у навчальному процесі, скільки відсоток фінансування ВНЗ, що надходить від промисловості. Враховуючи мізерний загальний обсяг фінансування українських університетів, цей показник навряд чи може бути індикатором інноваційності вишу. Крім того, дані щодо джерел фінансування надаються самою установою.

Зараз багато йде розмов щодо реформи вищої освіти та науки та про зміни в її фінансуванні. Якби кошти були спрямовані на те, щоб студенти та науковці могли безкоштовно публікувати результати своїх досліджень в інтернеті на сайтах університетів чи наукових інститутів, то шансів не зникнути в сучасному світі було б набагато більше, як і більше могло б знайтись потенційних спонсорів для нових розробок.

Додаток 1
Розподіл ВНЗ країн Східної Європи за рейтингом (загальна кількість за категоріями)

Word - 16.8 кб

ТОП-25 українських університетів та їх місце у світових рейтингах Webometrics-2016.

Word - 15.8 кб

TOP-25 університетів східноєвропейських країн та їх місце у світових рейтингах Webometrics-2016.

Word - 15.5 кб