Маленькі народи великої історії: сім спільнот на межі зникнення – (...)
Стрічка новин

Маленькі народи великої історії: сім спільнот на межі зникнення – фото

UkrWebMaster@rferl.org (Радіо Свобода)

У перебігу колонізації світу аж до XX століття більшість корінних народів, особливо корінних нечисленних народів планети, виявилися під загрозою зникнення. Навіть коли мова не йшла про фізичне зникнення, їхні мови у переважній більшості випадків зазнавали загрозі суттєвого спотворення або навіть вимирання. Ініціаторами руху корінних народів були американські індіанці, які в 20-і роки ХХ століття відрядили делегацію до Ліги Націй, аби привернути увагу до своїх проблем. Майже півсторіччя знадобилося на те, щоб питання постало на порядку денному світової спільноти. Початок міжнародного визнання особливих прав корінного населення було покладено у 1957 році, коли було ухвалено Конвенцію Міжнародної організації праці «Про захист і інтеграцію корінного та іншого населення, що веде племінний та напівплемінний спосіб життя, у незалежних країнах». І лише з середини 1970-х років корінні народи почали самостійно відстоювати свої права на національному та міжнародному рівнях. У 1994 році Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день корінних народів світу, що вшановується 9 серпня щороку. Також під загрозу потрапили й інші традиційні спільноти, що не належать до корінних народів, – такі, як скотарі-ґаучо в Латинській Америці чи мешканці тривалий час ізольованого села в Нідерландах. ​В Україні корінними народами вважають українців, кримських татар, караїмів та кримчаків, а також греків Приазов’я, які переселилися з Криму на материкову Україну наприкінці 18-го століття.

У Запоріжжі сталися сутички через зведення нового ТРЦ на місці скверу
Суд продовжив арешт Єфремова до 7 жовтня
У Білорусі відпустили частину затриманих журналістів